Вступ.

Метод кінезіотейпування вперше був запропонований в 1973 році японським лікарем Кензо Касе. Кінезіотейпінг знайшов своїх прихильників у багатьох країнах світу, оскільки почав широко застосовуватися в спортивній медицині, реабілітації, фізіотерапії [2,3,4,5,6,7]. Кінезіотейпи - це еластичні клейкі стрічки, які виготовлені з високоякісної бавовни та покриті гіпоалергічним шаром клею на акриловій основі. Еластичні властивості кінезіотейпів близькі до еластичності епідермісу. Бавовняна основа тейпів не порушує дихання шкіри та випаровування з її поверхні. Це дає змогу використовувати кінезіотейпи в водних видах спорту та не створює обмежень по догляду за тілом.

Мета дослідження.

Проаналізувати та узагальнити дані по застосуванню кінезіотейпів у пацієнтів з больовим синдромом в поперековому відділі хребта; застосувавши мануальне м'язове тестування, визначити покази до кінезіотейпування поперекового відділу хребта, оцінити ефективність кінезіотейпування поперекового відділу хребта при двосторонній функціональній гіпотонії m. quadratus lumborum. Матеріал і методи дослідження. На базі кабінету відновного лікування "МедАльтернатива" (м. Чернівці) за період із 2010 по 2012 роки було проведено відновне лікування 148 пацієнтам із захворюваннями опірно-рухового апарату. Переважну більшість 86(58,1%) - склали пацієнти з хронічними больовими синдромами поперекового відділу хребта. Середній вік хворих - 46,2 роки. В основному - це були жінки 67(78%), чоловіків - 19(22%). Наряду з традиційними обстеженнями, всі пацієнти були обстежені із застосуванням методу мануального м'язового тестування [1]. Ми проводили двосторонню оцінку функціонального стану основного м'яза-стабілізатора поперекового відділу хребта - m. quadratus lumborum. Двостороння гіпотонія м'язів була показом до тейпування. Для фіксації поперекового відділу хребта використовували м'язово-фасціальний кінезіотейпінг, який моделювався в положенні згинання тулуба по гіпотонічних m. quadratus lumborum У-подібним способом та підсилювався додатковим тейпом (поперечною стрічкою на рівні L4-L5-S1) (Мал.1). Середня тривалість фіксації була від 5 до 10 днів. В окремих випадках ми проводили повторне кінезіотейпування, але не частіше 2-3 разів.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Мал.1 Техніка м'язово-фасціального кінезіотейпування m. quadratus lumborum в положенні згинання.

 

Обговорення результатів дослідження.

Двостороння функціональна гіпотонія m. quadratus lumborum виявлена у 33 (38,4%) клінічних випадках. Функціонально гіпотонічні м'язи при пальпації не були болючими і їх не можна було вважати першопричиною больового синдрому. Проте біль провокували м'язи-синергісти (mm. intertransversarii laterales lumborum, mm.interspinalis, mm.transversospinalis та mm. erector trunci spinae), які включались у виконання руху замість гіпотонічних mm. quadratus lumborum і при перевантаженні спричиняли посиленню болю та спазму. Всі наші подальші зусилля були спрямовані на виявлення першопричин функціональної гіпотонії m. quadratus lumborum, а не на усунення спазму паравертебральних м'язів, який виникав вторинно та був саногенетичним і компенсаторним. Одним із клінічних підтверджень правильності наших поглядів на дану проблему було погіршення загального стану пацієнтів (зменшення рухової активності та збільшення больового синдрому) після релаксуючого масажу спазмованих м'язів та відчутне покращання при фіксації поперекового відділу хребта корсетом. Проте, фіксація корсетом поперекового відділу хребта не завжди є комфортною для пацієнта. Тому ми почали застосовувати кінезіотейпи, які мали цілий ряд суттєвих переваг над корсетами. Кінезіотейпи сприяють активації мікроциркуляції в шкірі та підшкірно-жировій клітковині, зменшують больовий синдром, відновлюють функцію гіпотонічного м'язу, а на сегментарному рівні - впливають на асоційовані внутрішні органи. Всі ці якості кінезіотейпів забезпечували створення сприятливих умов для саногенетичних процесів у поперековому відділі хребта. Тому при двосторонній гіпотонії m. quadratus lumborum ми проводили кінезіотейпування поперекового відділу хребта з послідуючим повторним тестуванням та оцінкою функціонального тонусу м'язів (Мал.2). У всіх випадках ми отримали відновлення тонусу m. quadratus lumborum, що свідчило про клінічну ефективність методики. Пацієнти відмічали зменшення болю, збільшення рухової активності та комфортність фіксації кінезіотейпами.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Мал.2 М'язово-фасціальний кінезіотейпінг m. quadratus lumborumв положенні стоячи (хвилястість тейпів свідчить про оптимальні умови для кровотоку та лімфодренажу в місцях фіксації)

 

Накопичений нами клінічний досвід показав, що якісно проведене тейпування сприяло активації функціонально гіпотонічних mm. quadratus lumborum, зменшувало навантаження на м'язи-синергісти та забезпечувало стабілізацію поперекового відділу хребта. Тому ми рекомендуємо застосовувати метод кінезіотейпінгу, як один із етапів комплексного відновного лікування.

Висновки.

1. Оцінка функціонального стану м'язів-стабілізаторів поперекового відділу хребта (mm. quadratus lumborum) є одним із важливих етапів діагностики та ефективності лікування хворих з болями в поперековій ділянці хребта. Метод мануального м'язового тестування - інформативний засіб контролю за функціональним станом м'язів та периферичної нервової системи.

2. Гіпотонію m. quadratus lumborum компенсують м'язи-синергісти, які при перевантаженні спазмуються та стають додатковим джерелом болю. Усунення спазму компенсаторно перевантажених паравертебральних м'язів без фіксації поперекового відділу хребта приводить до посилення больового синдрому.

3. Двостороння гіпотонія m. quadratus lumborum є показом до застосування м'язово-фасціального кінезіотейпінгу, що забезпечує міоактивацію, сприяє зменшенню больового синдрому, покращує рухову активність пацієнтів. Фіксація поперекового відділу хребта за допомогою кінезіотейпів є комфортною для пацієнтів і може бути альтернативою фіксації корсетом.

Перспективи подальших досліджень.

Метод кінезіотейпінгу доцільно застосовувати в комплексному відновному лікування захворювань опірно-рухового апарату, які супроводжуються дисбалансом м'язів. Подальше вивчення функціонального стану м'язів, шляхом мануального м'язового тестування, дасть змогу зрозуміти компенсаторні та адаптаційні реакції опірно-рухового апарату людини.

 

Література

1. Красноярова Н.А. Анатомо-физиологические особенности скелетных мышц и тесты для их исследования: Учебное пособие.- Алматы, 2004, с.197.

2. Halseth T, McChesney JW, DeBeliso M, Vaughn R, J Lien J. The effects of kinesio taping on proprioception at the ankle. J Sports Ski & Med. 2004, vol.3, №1, pp.1-7.

3. Thelen MD, Dauber JA, Stoneman PD. The clinical efficacy of kinesio tape for shoulder pain: a randomized, double-blinded, clinical trial. J Orthop Sports Phys Ther. 2008, vol.38, №7, pp.389-395.

4. Walther M, Werner A, Stahlschmidt T, Woelfel R, Gohlke F. The subacromial impingement syndrome of the shoulder treated by conventional physiotherapy, self-training, and a shoulder brace: results of a prospective, randomized study. J Shoulder Elbow Surg. 2004; 13:417-423.

5. Wilson T, Carter N, Thomas G. A multicenter, single-masked study of medial, neutral, and lateral patellar taping in individuals with patellofemoral pain syndrome. J Orthop Sports Phys Ther. 2003; 33:437-443; discussion 444-438.

6. Yasukawa A, Patel P, Sisung C. Pilot study: investigating the effects of Kinesio taping in an acute pediatric rehabilitation setting. Am J Occup Ther. 2006; 60:104-110.

7. Yoshida A, Kahanov L. The effect of kinesio taping on lower trunk range of motions. Res Sports Med. 2007;15:103-112.

8. You SH, Granata KP, Bunker LK. Effects of circumferential ankle pressure on ankle proprioception, stiffness, and postural stability: a preliminary investigation. J Orthop Sports Phys Ther. 2004; 34:449-460.

Джерело: http://www.nbuv.gov.ua/portal/chem_biol/kep/2012_3_2/130.pdf